Відкрита: 29 грудня 1984 року.
Пасажиропотік: 13,2 тис.
Конструкція: тринефна пілонна глибокого закладення
Станція з’єднується з підземним вестибюлем тристрічковим ескалатором.
Вихід у місто: на вулиці Червоноармійську та Ернеста Тельмана до Палацу "Україна", заводу "Радар", Миколаївського костьолу.
Архітектура
Архітектори: Т. Целіковська, А. Крушинський, М. Альошкін.
Художники: С. Кириченко, Р. Кириченко.
Колишня назва станції ― "Червоноармійська", тож інтер’єр присвячено революційній тематиці, і в ньому використано низку дуже цікавих прийомів.
Пілони станції порівняно вузькі, їх торцеві частини вкриті іржостійкою сталлю, а бокові поверхні – рельєфною червоною смальтою, стилізованою під полум’я. У торці центрального залу – мозаїчне панно із зображенням червоноармійця із гвинтівкою. Портал ескалатору та тунельні портали на платформах також вкриті червоною смальтою.
Колійні стіни облицьовані білим мармуром, у їх центрі на дверях кабель-каналів – червоні зірки у вирубленому обрамленні з іржостійкої сталі. На одній стіні - зірка Робітничо-Селянської Червоної армії, на іншій – зірка Рядянської армії.
На цій станції одночасно із "Серпуховською" (що на 9 лінії метро у Москві) було використано експериментальну технологію освітлення на основі світловоду. Це було дійсно вражаючим прийомом, але, на жаль, ні у нас, ні у Москві, експеримент не вдався, і згодом світловод було замінено на кільцеві люстри.
Фотографії
[1]
[2]
[3]
[4]
[5]
[6]
[7]
[8]
[9]