Відкрита 6 листопада 1960 р. у складі першої пускової черги. Пасажиропотік: 1,9 тис. Конструкція: надземна естакадна берегового типу.
Вихід у місто на Набережне шосе.
Архітектура
Архітектори: С. Павловський, Г. Гранаткін, А. Ігнащенко, П. Красницький, С. Крушинський. Скульптори: Ф. Коцюбинський, Є. Кунцевич. Конструктори: Г. Фукс, Л. Новоборський, Б. Ігнатюк.
Накрита частина платформ суміщена із входами та виходами, продовженням естакади є міст метрополітену, суміщений з автотранспортним мостом арочної конструкції. Від посадочних платформ міст зорово і функціонально відділений вертикальними об’ємами із скла та бетону, в яких розміщені сходові марші для пасажирів. Конструктивні остови-пілони спусків є водночас п’єдесталами для двох монументальних експресивних статуй "Мир" і "Труд".
Конструкція станції достатньо нетипова, і неважко помітити, що вона суттєво відрізняється від спрощених станцій третьої черги. Існує гіпотеза, щоправда, поки що не підтверджена документами, що приблизно такими (але з накриттям) мали б бути наземні станції, якби ж то не зміни принципів архітектурі та будівництва за часів Хрущова. Тобто цей проект міг бути розроблений ще на початку 50-х років.
Щороку на зимовий період (з 25 листопада по 10 березня) закривається один вихід із вестибюлю станції.
Функції станції у період 1960-1965 років
Це перша станція першої черги, якій одразу після відкриття випало нести на собі функцію технологічного з'єднання першого депо системи метро. Оскільки міст Метро у 1960 році ще будувався, через глибини інших станції не було технічної можливості зробити сполучну гілку з поверхні (вона мала б недопустимий нахил). Не можна було зробити її і на березі Дніпра, бо відстань до води буда замалою для прокладення відповідної кривої. Тому було знайдене унікальне технічне рішення - під естакадою станції було розміщено залізничний поворотний круг із підйомним механізмом. Вагон мотовозом заганявся на круг, що повертався і піднімався до рівня колій метро. Вагони переміщувалися у оборотні глухі кути "Арсенальної", де формувалися тривагонні поїзди. Така система проіснувала до пуску ІІІ черги метро у 1965 році. До того ж часу працювала тільки одна платформа.