Відкрита: 28 грудня 1994 року.
Пасажиропотік: 27,8 тис.
Конструкція: двопролітна асиметрична мілкого закладення.

Вихід у місто: через два підземних вестибюлі на проспекти Бажана та Григоренка, вулиці Гришка, Драгоманова, Срібнокільську, Мішуги, Руденко, Вишняківську до Дарницької РДА та торгових комплексів.

Доступність станції: можна скористатися сходовим гусеничним підйомником LG 2004. 

Архітектура

Архітектори: Т. Целіковська, В. Гнєвишев, О. Панченко за участю І. Веремовської.

Конструктивне рішення станції "Позняки" стало новим для київського метрополітену. Об’єм станції має значну висоту і є дворівневим ― на першому рівні знаходяться посадочні платформи, другий рівень виконано у вигляді обхідної галереї над платформою у напрямку з центру, що з’єднаний з першим трьома маршами сходинок. Таке рішення дозволить розділити пасажиропотоки, коли ця станція стане пересадочною із Лівобережною лінією. Подібний прийом був використаний, наприклад, у Москві на ст. „Комсомольська”-радіальна (1935) і показав свою високу ефективність.

Окрім того, розділення рівнів повністю змініє відчуття від станції, суттєво збільшуючи візуальний об’єм. Це підсилюється білим мармуровим покриттям колійних стін та металевою стелею. Нетипово реалізоване освітлення – ряди люмінісцентних ламп на стелі доповнюються откремим підсвітленням платформи під галереєю та точковими світильниками під центральним сходовим маршем. Маловідомо, що сховану підсвітку також містять мармурові поручні бокових сходів, у яких вона спрямлена на скляні вставки. Зазвичай ця підсвітка вимкнена.
Галерея підтримується тонкими колонами з білого мармуру із вертикальними вставками із металу золотистого кольору та малими світильниками, спрямленими догори.

Фотографії